намочити

намочити
НАМОЧ|ИТИ (5*), ОУ, ИТЬ гл. Пропитать влагой, намочить:

и намочи ѥмѹ сво˫а хлѣбы... и ˫асть и дасть ѥмѹ водѹ и пi. ПрЛ XIII, 103а; намочивъ же старець ковригъ. рекше сѹхы˫а посмагы, и ѹливъ ѹксѹсъ... дасть ц(с)рю (ἔβρεξεν) ГА ХIII–XIV, 257а;

|| замочить, залить водой:

рѹкодѣлье мое дѣла˫а беспрестани молюсѧ къ бѹ. намочивъ мало ѳална… г҃лю (βρέξας) ПНЧ XIV, 142г; вечерѹ же бывшю. намочи собѣ авва анътонии мало фали˫а. (ἔβρεξεν) Там же, 143а; и свѧзавъ снопъ велии намочи. Там же.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "намочити" в других словарях:

  • намочити — див. намочувати …   Український тлумачний словник

  • намочити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • исполочити — намочити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • намоченъ — (1*) прич. страд. прош. к намочити: възьмъши намочено сочиво и въсыпавши въ кошьничю. иде въ пѹстыню. ПрЛ XIII, 139а …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • задрипати — аю, аєш, док., перех., фам. Намочити, забруднити одяг, взуття і т. ін., ходячи по росі, болоту …   Український тлумачний словник

  • задрипатися — аюся, аєшся, док., фам. Намочити, забруднити себе, свій одяг, взуття і т. ін., ходячи по росі, болоту …   Український тлумачний словник

  • наквацювати — ю/ю, ю/єш, док., перех., розм. Багато, добре намазати, намочити що небудь …   Український тлумачний словник

  • намочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намочити …   Український тлумачний словник

  • помочити — мочу/, мо/чиш, док., перех. 1) Док. до мочити. 2) Намочити всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; понамочувати …   Український тлумачний словник

  • понамочувати — ую, уєш, док., перех. Намочити багато чого небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»